Розглянуто метод автоматизованої розробки прикладного програмного забезпечення комп'ютерних систем управлiння, побудований на поняттях алгоструктур (алгоелементiв i алгоблокiв). Обгрунтованi три форми проектування алгоструктур: лiтеральна, графiчна i таблична. Отриманi теоретичнi результати використанi у наданому варiантi САПР AlgoCAD. Робота призначена для наукових, iнженерно-технiчних робiтникiв i студентiв, якi займаються розробкою сучасних комп'ютерних систем управлiння.

Проанализированы некоторые архитектурные аспекты компьютерных систем управления. Для автоматизации разработки их прикладного программного обеспечения предложено использовать алгоструктурную технологию программирования, позволяющую существенно сократить сроки разработки и внедрения компьютерных систем управления. Приведены примеры, подтверждающие эффективность такого подхода, а также рассмотрены основные проблемы и принципы алгоструктурного метода визуализации.

Рассмотрен метод автоматизированной разработки прикладного программного обеспечения компьютерных систем управления, основанный на понятиях алгоструктур (алгоэлементов и алгоблоков). Обоснованы три формы проектирования алгоструктур: литеральная, графическая и табличная. Полученные теоретические результаты использованы в представленном варианте САПР AlgoCAD.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч239.9:Ч30ф

Проанализированы современные концепции организации системы управления базами данных и построения на их основе автоматизированного рабочего места секретаря кафедры для использования компьютерных информационных технологий в учебном процессе и при его планировании. Помещены справочники "Структура института", "Должности", "Совместительство", "Преподаватели", "Дисциплины", "Группы", "Дипломирование", "Коэффициенты".

Изложен опыт создания программного продукта, позволяющего автоматизировать процесс разработки учебной, организационно-методической и нормативной документации. Рассмотрены вопросы выбора и обоснования программных средств и проектирования баз данных. Предложены системы автоматизации процесса составления учебной документации. Разработана схема алгоритма программы и структура используемых файлов базы данных.

Розглянуто алгоструктурний метод розв'язання задачі ідентифікації об'єкта керування в адаптивних системах за допомогою типових динамічних ланок. Розроблено відповідні алгоструктурні компоненти, які дозволяють автоматично знаходити структуру й оптимальні значення параметрів системи керування з урахуванням прийнятого критерію якості. Роботу призначено для наукових та інженерно-технічних співробітників, які займаються проектуванням сучасних комп'ютерних систем керування.

Проаналізовано проблему організації навчального процесу вищої школи, потік даних структурних підрозділів і застосування засобів автоматизації, що надають можливість використовувати комп'ютерні інформаційні технології не тільки в навчальному процесі, але і для його планування. Усе це дозволить автоматизувати організацію, планування та контроль навчального процесу, помітно скоротити терміни розрахунку контингенту студентів, обсягу навчальної роботи та складання графіка навчального процесу, використовувати єдиний підхід до складання та формування звітної документації, а також проведення різного роду аналізів з метою підвищення якості планування навчального процесу. Наведено приклади, що підтверджують ефективність запропонованого підходу.

Розглянуто метод безударного переключення регуляторів з перемінною структурою, які можна застосовувати в комп'ютерних системах керування. Метод використовує ітераційні процедури та грунтується на поняттях алгоструктур, їх взаємодії в межах побудованої моделі. Робота призначена для наукових, інженерно-технічних співробітників, які займаються проектуванням сучасних комп'ютерних систем керування.

Досліджено наукову проблему, пов'язану з розробкою моделей адаптивних систем з потрібним обчислювальним паралелізмом, що забезпечує підвищення ефективності комп'ютерних систем керування та їх автоматизоване проектування з подальшим впровадженням у структури, які реконфігуруються.

Висвітлено проблеми розробки моделей и методів організації паралельних обчислювальних процесів для комп'ютерно-інтегрованих систем керування. Обгрунтовано метод алгоструктурного проектування обчислювальних моделей, який реалізує автоматизовану розробку моделей шляхом застосування бібліотечних алгоструктур і встановлення зв'язків між ними. Описано метод перетворень алгоструктурних моделей, який забезпечує структурування на підставі тотожних перетворень. Розглянуто метод розпаралелювання обчислень в алгоструктурах, яких враховує структурно-алгоритмічну організацію моделі, передбачає оптимізацію та зменшення часу обчислень, а також дозволяє оптимально використовувати наявні ресурси. Показано доцільність використання структурної реорганізації в проблемно-орієнтованих алгоструктурних конструкціях. Увагу приділено розвитку технології автоматизованого проектування алгоструктурних моделей, яка забезпечує ефективне проектування обчислювальних моделей і втілена в інструментальному програмному засобі AlgoCAD.

Освещены проблемы разработки моделей и методов организации параллельных вычислительных процессов для компьютерно-интегрированных систем управления. Обоснован метод алгоструктурного проектирования вычислительных моделей, реализующий автоматизированную разработку моделей путем применения библиотечных алгоструктур и установление связей между ними. Описан метод преобразований алгоструктурных моделей, обеспечивающий структурирование на основе тождественных преобразований. Рассмотрен метод распараллеливания вычислений в алгоструктурах, учитывающий структурно-алгоритмическую организацию модели, предусматривающий оптимизацию и уменьшение времени вычислений, а также позволяющий оптимально использовать имеющиеся ресурсы. Показана целесообразность применения структурной реорганизации в проблемно-ориентированных алгоструктурных конструкциях. Уделено внимание развитию технологии автоматизированного проектирования алгоструктурных моделей, которая обеспечивает эффективное проектирование вычислительных моделей и воплощена в инструментальном программном средстве AlgoCAD.

Запропоновано методичний підхід до оцінювання своєчасного передавання інформації пунктами управління армійського корпусу, який грунтується на використанні методів теорії ймовірності та масового обслуговування.

Проаналізовано особливості пренатальної ультразвукової діагностики та перинатального ведення дітей з транспозицією великих артерій (ТВА). Низьке позитивне передбачувальне значення щодо ТВА при просівних УЗ дослідженнях (45,1 %) вимагає вдосконалення протоколу дослідження серця плода на I та II рівнях діагностики. Завдяки використанню розробленого протоколу обстеження у разі підозри на критичну ваду розвитку серця на експертному рівні (III - IV рівень діагностики), чутливість і специфічність діагностики ТВА зросли відповідно до 96,4 і 97,9 %. Під час пренатальної діагностики ТВА обов'язковою умовою є народження дитини поблизу дитячого кардіохірургічного центру.

Обгрунтовано доцільність застосування методів теорії масового обслуговування для оцінювання ефективності спеціальної обробки озброєння і військової техніки.

Досліджено питання визначення раціональних способів застосування сил та засобів прикордонних підрозділів на прикладі моделювання стабілізаційних дій в умовах кризових ситуацій воєнного характеру. В основу розробленої моделі покладено аналіз способів виконання завдань та оцінка їх пріоритетності з урахуванням спроможностей прикордонних підрозділів та інших умов та факторів, що визначають досягнення мети стабілізаційних дій. У якості основного показника для вибору способів виконання завдань обрано повноту використання спроможностей підрозділів (груп службово-бойового порядку). Модель може бути застосована у системі підтримки прийняття рішень щодо застосування підрозділів різних відомств та груп службово-бойового порядку під час планування стабілізаційних дій.

Розглянуто одну з найбільш проблемних і неопрацьованих тем в сучасній гуманістиці - темі співвідношення трьох типів гуманізму: класичного гуманізму, постгуманізму і трансгуманізму. Криза гуманістичних ідей, спричинена історичними подіями XX ст., та, як наслідок, стрімким технологічним прогресом, сформувала нові філософські та культурологічні вектори пізнання людини і її природи. Трансгуманізм та постгуманізм претендують стати орієнтиром у розумінні людського в постіндустріальному суспільстві, тому важливо виокремити їхній взаємозв'язок із класичним гуманізмом, оскільки це допоможе зрозуміти сучасний ціннісний вектор: орієнтацією на людину в її природній та екзистенційній єдності або ж прагненням докорінної трансформації, переступанням через людську природу, культуру і зрощенню індивіда з техносферою.